Шановні колеги, висвітліть будь ласка цікаве для вас питання. Чекаю ваших матеріалів на форумі.
Використання казкотерапії для профілактики конфліктів
Казкотерапія та профілактика конфліктів
«Свідомість людини шукає раціональні пояснення своїм станам, тоді як підсвідоме можна відчитати в символах».
Казкотерапія – це метод, який ґрунтується на використанні казкової форми для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення стосунків із оточуючим людьми і світом, подолання конфліктної ситуації шляхом її переструктурування і завершення щасливою кінцівкою.
Казкотерапія розроблена на основі особливості людей – любити історії. Це універсальний метод, який можна використовувати як для емоційного розвантаження, так і для лікування серйозних емоційних розладів, зокрема депресії чи втрати сенсу життя. Кожен з нас любить якісь фільми, книги і віддає перевагу окремим жанрам. Казка, написана мовою клієнта, може вирішити його психологічні проблеми або допомогти зрозуміти щось більше про себе.
Можна самій складати казки, можна використовувати вже готові. Зараз в інтернеті є багато казок від психологів на випадок, коли дитина надто сором’язлива чи схильна обманювати. Можна вибрати будь-який варіант, зробити героя схожим до вашої дитини, змінити йому ім'я і використовувати.
Казки з терапевтичним ефектом пишуть тільки казкотерапевти. Звичайні казки здебільшого мають психокорекційний ефект. Якщо дитина пережила глибоку емоційну травму через втрату когось з рідних або впадає у приступи паніки, треба впливати на рівні казкотерапії. Коли ж йдеться про особливості поведінки, як-от – сором'язливість, нечесність, жадібність, то можна її виховувати звичайними казками. Вони просто спрямовані на зміну моделі поведінки, а не на вирішення внутрішніх конфліктів.
Казка може справити травмуючий ефект на дитину, яка за віком не готова її сприйняти. Малолітні діти психологічно не справляються з поганою кінцівкою історії. Казка має бути з хорошим закінченням і це її основна мета. Дитина буде щасливою, якщо щиро віритиме, що добро перемагає зло.
Може з’явитися питання: «Казки яких народів найкраще читати дітям?»
Перш за все, треба читати казки своєї ментальності. Казки інших народів мають ті самі ідеї, але з видозміненими образами. Герої можуть мати інший колір шкіри, імена і трохи відмінні звичаї. Однак у них однозначно закладені загальні питання добра і зла, захисту, поваги до старших.
Дуже корисно, коли дорослий розповідає початок казки, а дитина придумує її кінцівку. Самостійне придумування казок сприяє розвитку творчих здібностей дітей, що є одним із важливих завдань виховання молодого покоління.
Казкотерапія діє незалежно від того, як до неї ставиться людина. З дітьми, звичайно, легко, а з дорослими, мабуть, важче. Доросла людина може скептично сприймати казкотерапію, однак якщо у казці апелювати до тематики і метафор, які близькі дорослій людині, можна швидше привернути його увагу і розкрити його проблему.
А мультики, це казкотерапія? Мультфільм – це, по суті, екранізація казки.
Спостерігаючи за вихованням мого племінника, де він з малечку дивився сучасні мультфільми, а після 5-ти років йому показали радянські мультики, то він переглядав їх без зацікавленості, а деякі навіть не схотів дивитися. При виборі мультика єдине питання, яке мають поставити собі батьки – чого навчає мультфільм – бути на стороні добра чи зла. Наприклад мультфільм «Маша і Ведмідь», на мій погляд він культивує образ неслухняної дівчинки і безпомічного дорослого. Для психологічної безпеки самої дитини краще вірити в те, що дорослий може її захистити і тримає ситуацію під контролем. Я не дозволяла своїй дитині дивитися мультик про Бетмена (людина-летюча миша), де 50 хвилин дитина переживає, як над одним із персонажів знущаються, кривдять його, б’ють і на останніх 2-х хвилинах «добро», у вигляді Бетмена, перемагає. Та і не повірить мала дитина батькам, що пригати з 8 поверху (з любої висоти) не можна, бо розіб’єшся. Але ж вона більше години бачила, що у мультику людина - Бетмен, така ж як і вона (з ногами і руками), у плащі, пригає ж висоти і залишається живим.
Підводячи підсумок, можна стверджувати, що механізм арт-терапевтичної дії казок ґрунтується на тому, що їх тексти викликають інтенсивний емоційний резонанс як у дітей, так і в дорослих. Образи казок звертаються одночасно до двох психічних рівнів: свідомості й підсвідомості, що створює особливі можливості при комунікації й допомагають подолати складні емоційні ситуації у конфлікті. Так, кожна з чарівних казок містить у собі опис конфлікту й надає інформацію про певний тип дезадаптації особистості у конфлікті та спосіб проживання нею емоційної кризи. Слухаючи страшні казки, людина розряджає свої страхи, її емоційний світ стає гнучким і насиченим. Перемога добра над злом забезпечує їй психологічну захищеність і впевненість у тому, що усе завершиться добре.
Головне арт-терапевтичне значення казки полягає в тому, що викликані нею емоції і стосунки героїв проецируються на життєву ситуацію, яка внаслідок цього здається схожою й впізнаваною. Казка надає можливість відреагувати значущі емоції, виявити внутрішні конфлікти й утруднення у взаємодії між людьми.
І закінчити хочу словами Кларіса Пінкола Естес: «У казках є засоби, які можуть виправити чи відродити будь-яку втрачену душевну пружину».