школа

Казкотерапія. А мультики, це казкотерапія? Мультфільм – це, по суті, екранізація казки.

 
Фото Олена Чорна
Казкотерапія. А мультики, це казкотерапія? Мультфільм – це, по суті, екранізація казки.
Олена Чорна - п'ятниця 19 березень 2021 10:04
 

«Свідомість людини шукає раціональні пояснення своїм станам, тоді як підсвідоме можна відчитати в символах».

 Казкотерапія – це метод, який ґрунтується на використанні казкової форми для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення стосунків із оточуючим людьми і світом, подолання конфліктної ситуації шляхом її переструктурування і завершення щасливою кінцівкою.

 Казкотерапія розроблена на основі особливості людей – любити історії. Це універсальний метод, який можна використовувати як для емоційного розвантаження, так і для лікування серйозних емоційних розладів, зокрема депресії чи втрати сенсу життя. Кожен з нас любить якісь фільми, книги і віддає перевагу окремим жанрам. Казка, написана мовою клієнта, може вирішити його психологічні проблеми або допомогти зрозуміти щось більше про себе.

 Можна самій складати казки, можна використовувати вже готові. Зараз в інтернеті є багато казок від психологів на випадок, коли дитина надто сором’язлива чи схильна обманювати. Можна вибрати будь-який варіант, зробити героя схожим до вашої дитини, змінити йому ім'я і використовувати.

 Казки з терапевтичним ефектом пишуть тільки казкотерапевти. Звичайні казки здебільшого мають психокорекційний ефект. Якщо дитина пережила глибоку емоційну травму через втрату когось з рідних або впадає у приступи паніки, треба впливати на рівні казкотерапії. Коли ж йдеться про особливості поведінки, як-от – сором'язливість, нечесність, жадібність, то можна її виховувати звичайними казками. Вони просто спрямовані на зміну моделі поведінки, а не на вирішення внутрішніх конфліктів.

 Казка може справити травмуючий ефект на дитину, яка за віком не готова її сприйняти. Малолітні діти психологічно не справляються з поганою кінцівкою історії. Казка має бути з хорошим закінченням і це її основна мета. Дитина буде щасливою, якщо щиро віритиме, що добро перемагає зло.

 Може з’явитися питання: «Казки яких народів найкраще читати дітям?»

 Перш за все, треба читати казки своєї ментальності. Казки інших народів мають ті самі ідеї, але з видозміненими образами. Герої можуть мати інший колір шкіри, імена і трохи відмінні звичаї. Однак у них однозначно закладені загальні питання добра і зла, захисту, поваги до старших.

 Дуже корисно, коли дорослий розповідає початок казки, а дитина придумує її кінцівку. Самостійне придумування казок сприяє розвитку творчих здібностей дітей, що є одним із важливих завдань виховання молодого покоління.

 Казкотерапія діє незалежно від того, як до неї ставиться людина. З дітьми, звичайно, легко, а з дорослими, мабуть, важче. Доросла людина може скептично сприймати казкотерапію, однак якщо у казці апелювати до тематики і метафор, які близькі дорослій людині, можна швидше привернути увагу і розкрити його проблему.

 А мультики, це казкотерапія? Мультфільм – це, по суті, екранізація казки.

 Спостерігаючи за вихованням мого племінника, де він з малечку дивився сучасні мультфільми, а після 5-ти років йому показали радянські мультики, то він переглядав їх без зацікавленості, а деякі навіть не схотів дивитися. При виборі мультика єдине питання, яке мають поставити собі батьки – чого навчає мультфільм – бути на стороні добра чи зла. Наприклад мультфільм «Маша і Ведмідь», на мій погляд він культивує образ неслухняної дівчинки і безпомічного дорослого. Для психологічної безпеки самої дитини краще вірити в те, що дорослий може її захистити і тримає ситуацію під контролем. Я не дозволяла своїй дитині дивитися мультик про Бетмена (людина-летюча миша), де 50 хвилин дитина переживає, як над одним із персонажів знущаються, кривдять його, б’ють і на останніх 2-х хвилинах «добро», у вигляді Бетмена, перемагає. Та і не повірить мала дитина батькам, що пригати з 8 поверху (з любої висоти) не можна, бо розіб’єшся, адже вона більше години бачила, що у мультику людина - Бетмен, така ж як і вона (з ногами і руками), у плащі, пригає ж висоти і залишається живим.

 Підводячи підсумок, можна стверджувати, що механізм арт-терапевтичної дії казок ґрунтується на тому, що їх тексти викликають інтенсивний емоційний резонанс як у дітей, так і в дорослих. Образи казок звертаються одночасно до двох психічних рівнів: свідомості й підсвідомості, що створює особливі можливості при комунікації й допомагають подолати складні емоційні ситуації у конфлікті. Так, кожна з чарівних казок містить у собі опис конфлікту й надає інформацію про певний тип дезадаптації особистості у конфлікті та спосіб проживання нею емоційної кризи. Слухаючи страшні казки, людина розряджає свої страхи, її емоційний світ стає гнучким і насиченим. Перемога добра над злом забезпечує їй психологічну захищеність і впевненість у тому, що усе завершиться добре.

 Головне арт-терапевтичне значення казки полягає в тому, що викликані нею емоції і стосунки героїв проецируються на життєву ситуацію, яка внаслідок цього здається схожою й впізнаваною. Казка надає можливість відреагувати значущі емоції, виявити внутрішні конфлікти й утруднення у взаємодії між людьми.

 І закічити хотілось би словами Кларіси Пінколи Естес (американська психоаналітикиня): «У казках є засоби, які можуть виправити чи відродити будь-яку втрачену душевну пружину».